Труби та фітинги ППР DJOUL

1. Відміряємо і відрізаємо необхідну довжину труби. При використанні ножівки по металу, ножем очищаємо край труби від задирок.
2. Рекомендується ножем або спеціальним пристроєм зняти фаску з труби під кутом 30 – 40 °, щоб уникнути згрібання матеріалу при засуванні кінця труби в фітинг. Це в першу чергу стосується діаметрів понад 40 мм.
3. При зварюванні деталей діаметром більше 40 мм, потрібно проконтролювати овальність і обов”язково зішкребти окислений шар (тов. 0,1 мм) з поверхні труби по довжині з’єднання.
4. За допомогою маркера позначити на трубі довжину її з’єднання з фітингом, керуючись глибиною муфти фитинга. При цьому необхідно враховувати, що кінець труби не повинен бути втиснутий до кінця у розтруб фітинга. Необхідно залишити щілину мінімум в 1 мм для запобігання звуження проходу труби в місці з’єднання.
5. Щоб уникнути повороту труби відносно фітингу, потрібно маркером нанести вісь на фітингу і трубі, або скористатися монтажними позначками.
6. Після розмітки, перед зварюванням поверхні необхідно знежирити.
7. Зварювання: передусім на нагріту насадку надягаємо фітинг, перевіряємо щільність прилягання по всій довжині і потім одягаємо трубу. Час нагрівання контролюємо згідно таблиці, відлік починаємо з моменту одягання труби і фітинга. Деталі діаметром 50 мм і більше потрібно зварювати автоматичним пристроєм.
8. Дозволяється поворот обох деталей макс 10 °, перш ніж вони будуть надіті на необхідну довжину. Під час прогрівання деталі повертати забороняється, щоб уникнути стиснення матеріалу.
9. Після закінчення нагрівання знімаємо трубу і фітинг з насадки, з’єднуємо їх повільним, рівномірним рухом без осьового повороту насунувши трубу на фітинг на всю глибину до позначки. Після, необхідно зафіксувати деталі протягом 20-30 сек., поки не відбудеться часткове охолодження, при якому буде неможливий вихід труби з фітинга. Наповнення трубопроводу водою можливо тільки через 1 годину після проведення останнього зварювання.

1. Заповнення змонтованої мережі водою можна здійснювати не раніше ніж через годину після виконання останнього зварювального з’єднання. Після закінчення монтажу мережі необхідно провести випробування тиском.
2. Готовий до випробування трубопровід повинен бути змонтований по проекту, але ще не прихований в будівельних конструкціях.
3. Випробування трубопроводу проводиться без встановлення водомірів та іншої арматури, за вийнятком повітроспускних пристроїв.
   Вмонтовані затвори повинні бути відкриті. Водорозбірна арматура може бути встановлена тільки в тому випадку, якщо вона здатна витримати випробувальний тиск. Зазвичай її на час випробування тиском замінюють пробкою. Трубопровід наповнюється, починаючи з найнижчого місця. Повітровипускні пристрої повністю відкриваються і потім поступово закриваються, як тільки з них почне витікати вода без повітряних бульбашок. Довжина випробуваного трубопроводу не повинна перевищувати 100 м.
4. Після заповнення водою, внутрішній трубопровід витримується під випробувальним тиском (15 бар) не менше 12 годин.
5. Після цього, в разі падіння тиску в системі, тиск знову піднімається до випробувального. Випробування тиском триває 60 хвилин, і під час випробування допускається максимальне падіння тиску 0,02 MПa. Якщо падіння перевищує цю цифру, необхідно знайти місце витоку води, усунути неполадку і знову провести випробування тиском.
6. Обов’язково складається протокол випробувань, де фіксується:

• всі фото матеріали прихованих робіт
• час та тиск випробувань
• особи, які проводили та приймали проведення випробувань
• інше, за потреби.

// для вертикального трубопроводу, відстань з таблиці треба помножити на 1,3

DI = l × a × DT       

DI ― видовження (мм)
a  ― коефіцієнт лінійного розширення (а=0,040 мм/мК)
l0 ― довжина труби (м)
DT ― різниця температур